РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 3 (27 січня 2017) 

  • Старий паровоз працює для сучасних туристів

    Спочатку про те, на чому зосереджуєш увагу. Рекламний ролик – продукція одного із вітчизняних телеканалів про початок чергових проектів з розряду «майстер-клас» — не обійшовся цього разу без участі залізничників. За режисерською задумкою машиністи та їхні помічники з локомотивного депо Сновськ мали чимдуж привести поїзд до перону. Цікавий відеоряд було зроблено. Але ж завдяки кому? Щоб старенький Эр 787-46 (1951 р. виробництва) міг як слід витримати всі випробування знімального дня, працювали майстри локомотивної справи.


    До речі, у травні 2016 р. у Сновському депо було виконано якісний ремонт паровоза, підготувавши його котел, машину, екіпажну частину, тендер, колісні пари та інші вузли до довготривалої експлуатації. Після того паровоз було відправлено до депо Дарниця у Києві, де він «мешкає» у проміжках між туристичними поїздками.


    Влад ПЛАХОТНЮК не цурається важкої праці.

    Створити вокзальну атмосферу без зацікавленої публіки? Це неможливо. Тепер в якості зустрічаючих – відомі українські актори. Уявити вокзальну спільноту без занурення у клуби водяної пари, що виривається з парового котла і стелиться пероном? Також нонсенс. І все ж коротку відеоісторію, що за сценарієм нагадує кадри з першого фільму «Прибуття поїзда» від братів Люм’єр, уже знято. За доскональною роботою всіх паровозних вузлів слідкували машиністи Євген СКОРОБОГАТЬКО, Сергій КРАВЧЕНКО та їхні помічники Андрій БУЛДЕНКО і Сергій ДАНИЛЬЧЕНКО (див. фото). Ясна річ, майстерне ведення поїзда – це також заслуга цього квартету.

    Вся знімальна група була у захваті від неперевершеного приготування фірмової яєчні із салом. Судячи з фото, яке надіслано в редакцію, за пательню цього разу слугувала звичайна лопата, якою кочегари кидають вугілля у паровозну топку. Достатньо розкласти алюмінієву фольгу на поверхні інструмента — і користуйся лопатою як звичайною сковорідкою. Чи поживна ця страва? Судячи із численних відгуків у Фейсбуці, так.

    Залізничні подорожі навколо Києва, відеозйомки із залученням старої техніки... Здається, інтерес до машин, створених у минулому віці, збільшується. Із чим це пов’язано? Про це ми вирішили дізнатися у начальника сектору з питань збереження ретротехніки ПАТ «Укрзалізниця» Влада ПЛАХОТНЮКА.

    — Відомо, що підрозділ, яким ви сьогодні керуєте, створено майже рік тому. Розкажіть, будь ласка, чим заповнені трудові будні службовця, який одночасно є членом громадської організації «Залізнична спадщина України»?

    — По суті, участь у цій організації і привела мене в Укрзалізницю. Збереження історичного рухомого складу, розвиток вузькоколійних залізниць, залізничних музеїв, організація туристичних вояжів у старому пасажирському складі із паровозами – це основні завдання, які стоять переді мною. Добре відомо, що до сьогодні збереглись вузькоколійки у Гайвороні, Поліський трамвай на Рівненщині, Вигода, Боржавська залізниця у Карпатах.

    – Владе, що вас спонукає стояти на охороні цих об’єктів? Яка від цього користь?

    – Були часи, коли гарячі голови збирались порізати всю інфраструктуру на металобрухт. Але нам з однодумцями із «Залізничної спадщини України» за допомогою активної підтримки з боку Міністерства інфраструктури вдалося переконати керівництво ПАТ «Укрзалізниця», що саме збереження залізничної спадщини – перспективна справа. І тут мова про відповідні тарифи на перевезення, необхідність зниження податків на землю під залізницею. Маємо знайти спільну мову із місцевими громадами, щоб вузькоколійки працювали, створюючи комфорт як для місцевих мешканців, так і для туристів. З нашого боку маємо забезпечити всіх замовників, які бажають проводити ретро­тури та корпоративні подорожі за використання старого рухомого складу із додатковою культурною програмою. Ретротехніка може забезпечувати коштами на її утримання, ремонт та відновлення рухомого складу, який перебував на консервації у пунктах відстою. Разом з ентузіастами розробили пару десятків нових перспективних маршрутів для курсування ретропоїздів. Для впровадження подібних проектів потрібно розробляти графіки руху, пункти для екіпірування тягового та пасажирського рухомого складу.

    – Чи є зацікавленість з боку туристичних фірм?

    – Так, деякі із менеджерів серйозно цікавляться нашими проектами. Є фірми, які готові вкладати гроші у реставрацію старого рухомого складу. Отже, це справа є не лише захоплюючою, а й такою, що може приносити прибуток.

    – Розвиток туристичного бізнесу на залізниці неможливий без відповідної інфраструктури, чи не так? Яке локомотивне депо стане базовим для відновлення, зокрема паровозів? Що далі?

    – Цілком зрозуміло, що мова йде про Сновське локомотивне депо. Цей підрозділ протягом 25 років є базовим підприємством Укрзалізниці з ремонту паровозів. Тут виконувався ремонт багатьох паровозів, навіть в обсязі капітального. Надалі депо потрібно забезпечити необхідним обладнанням. На порядку денному стоїть питання щодо передачі виробничого досвіду старими майстрами молоді. Найближчим часом в Укрзалізниці планується утворити робочу групу з питань збереження старої (ретро) залізничної техніки за участі представників причетних департаментів та регіональних філій. Користуючись нагодою, звертаюсь до громадських організацій, що бажають долучитись до спільної роботи та мають пропозиції. Для цього пропоную надіслати скан офіційного листа з кандидатурою для участі у засіданнях на електронну адресу bati@uz.gov.ua

    – Владе, а які питання розглядатимуться?

    – У першу чергу – ремонт та експлуатація історичного рухомого складу. Цікавлять проекти з розвитку вузькоколійних залізниць. Не оминемо увагою й питання щодо подальшого розвитку музеїв залізничної галузі.

    – Отже, старі вузькоколійки, паровози, пасажирські вагони розпочинають друге життя. Дякую за бесіду! Успіхів!

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото надане Владом ПЛАХОТНЮКОМ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05