РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
140 років Південно-Західній залізниці
Нариси про видатних діячів
Музей Б.С. Олійника
Начальники ПЗЗ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



Південно-Західна залізниця в роки сталінських репресій

31 травня 2010 140 років ПЗЗ

Феодосій Іванович Слюсаренко народився у 1887 році в селі Ярмолинці Гайсинського району, Вінницької області.

Ф.Слюсаренко з 1918 по 1924 роки працював в органах ВНК (ВЧК-рос.) та ОДПУ на різних ділянках, зокрема на залізничному транспорті. Наприкінці 1919 року, після звільнення Києва від денікінців йому було доручено організувати і очолити районну транспортну Надзвичайну комісію Південно-Західних залізниць. 4 вересня 1920 року його призначили головою РТНК, а згодом за сумісництвом комісаром Південно-Західних залізниць. Після ліквідації посад комісарів залізниць Ф.Слюсаренка, за вказівкою Ф.Дзержинського, призначили помічником повноважного представника ОДПУ по Правобережній Україні.

У 1923 році Слюсаренка командирували до Москви, де він обіймав посади начальника дорожньо-транспортних відділів ОДПУ Московсько-Казанської та Північної залізниць. У квітні 1924 року він був переведений у розпорядження НКШС. Із середині 20-х років Слюсаренко Ф.І. – на Далекому Сході – у 1926-1929 рр. працює начальником Усурійської залізниці у Хабаровську та в будівельних організаціях.

Відповідно до постанови Ради Праці і Оборони СРСР від 17 червня 1925 року управління Усурийскої залізниці було реорганізовано в правління залізниці. Тож, згідно реорганізації, посада начальника скасовувалась і вводились нові: «уполнаркомпуть» і «голова правління Усурійської залізниці». З 1 травня 1930 року залізницю очолює директор. Управління залізниці стало іменуватись дирекцією, очолив дирекцію Четвергов, Слюсаренко ж був відправлений до Києва і призначений начальником Південно-Західних залізниць.

Народний комісар шляхів сполучення А.А. Андрєєв, виступаючи 7 лютого 1934 року на XVII з'їзді ВКП(б), інформував з'їзд, що „за останні півроку зміщено шість начальників залізниць із 22 залізниць, знято з роботи адміністративно-технічного персоналу на залізницях тільки за останні півроку 1 700 чоловік, зміщено на нижчі посади біля - 900 чоловік”. Вважаючи головною хворобою, що заважає транспорту краще працювати, канцелярсько-бюрократичне керівництво нарком назвав „яскравими представниками такого типу загального керівництва”: Слюсаренка – колишнього начальника Південно-Західної, Тюренкова – колишнього начальника Екатерінінської, Маєвського – колишнього начальника Омської залізниць. Всі вони зняті з посад начальників залізниць, підкреслив Андрєєв.

З квітня 1933 р. по 1935 р. Слюсаренко працює начальником будівельної контори Пермської залізниці, заступником начальника вагонного управління наркомату шляхів сполучення у Москві. З червня 1935 року по грудень 1936 року Ф.Слюсаренко - начальник Дарницького вагоноремонтного заводу. Остання його посада – керуючий Київського обласного тресту будматеріалів.

У кінці липня 1937 року Слюсаренка заарештували, як учасника контрреволюційної троцькістської організації. Вочевидь, не забули залізничного минулого! 27 липня 1937 року партколегія Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Київській області виключила Ф.І. Слюсаренка з партії, як ворога народу, а наступного дня оперуповноважений VI відділу УДБ молодший лейтенант держбезпеки Задоя за згодою старших начальників Чорного та Заславського підготував постанову про початок попереднього слідства та арешт Слюсаренка Ф.І. з утриманням у спецкорпусі НКВС при Київській в'язниці. Постанову про арешт того ж дня санкціонував заступник прокурора Південно-Західних залізниць А.Павлович.

Допит заарештованого відбувся 1 серпня 1937 року. На запитання слідчого: „Ви звинувачуєтесь у належності до контрреволюційної троцькістської терористичної організації. Визнаєте себе в цьому винним?”, - Слюсаренко Ф.І. змушений був дати ствердну відповідь, очевидно попередні дні ув'язнення не минули для нього безслідно... Бо на суді 19 листопада 1937 року, що проводився Військовою колегією Верховного суду СРСР у виїзній сесії в місті Києві, Феодосій Іванович винним себе не визнав і від попередніх свідчень відмовився, заявивши, що в контрреволюційних організаціях не перебував і ніякої шкідницької роботи не провадив. Вироком суду його визнано винним за статтями 54-1 „б”, 54-8, 54-11 КК УРСР і засуджено до вищої міри покарання – розстрілу. Феодосія Івановича Слісаренка розстріляли 20 листопада 1937 року.

Згодом його реабілітували за ухвалою Верховного суду СРСР від 28.03. 1958 року.

Дружину Ф.Слюсаренка, Марію Олександрівну, теж було репресована за «недонесення» органам міліції на чоловіка, як ворога народу.



Контактна інформація
Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05