РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
140 років Південно-Західній залізниці
Нариси про видатних діячів
Музей Б.С. Олійника
Начальники ПЗЗ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



Шуберский Ераст (Вадим) Петрович-Людвигович - начальник Управління шляхів сполучення театру військових дій 1917 року

19 травня 2010 140 років ПЗЗ

Народився Вадим Шуберський 21січня 1880 року, був охрещений 10 лютого 1880 року хрещеними батьками Петром Гавриловичем Осокіним і дружиною полковника гвардії Олександрою Володимирівною фон Вітте. Батько Вадима – присяжний повіренний, лютеранського віросповідування, мати Параска Михайлівна православного віросповідування, у якому і виховувався маленький Вадим Шуберський. За соціальним походженням Шуберський спадковий дворянин, – по визначенню департаменту Герольдії Урядового Сенату від 4-го серпня 1887 року був признаний спадковим дворянином із внесенням у третю частину Дворянської родословної книжки. Сім’я Шуберських мала власний будинок №3 по вул. Ліговській у Петербурзі.

У 1903 році Ераст Шуберський закінчив інститут інженерів шляхів сполучення ім. імператора Олександра I за першим розрядом із правом проведення будівельних робіт, складання пректів і отримання чину колезьського секретаря при вступі на державну службу. По військовій повинності був зачислений у ратники ополчення другого розряду. Височайшим наказом по цивільному відомству був затверджений у званні інженера і чині колезьського секретаря зі старшинством (тобто вислугою років) з 15 жовтня 1903 року.

Дружиною Шуберського була княжна Хілкова Євдокія Михайлівна 1882 року народження - дочка міністра шляхів сполучення (1895-1905) дійсного тайного радника, князя Хілкова.

Після закінчення інституту шляхів сполучень Вадим Шуберський почав працювати на Миколаївській залізниці на посаді запасного агента служби руху, згодом, з 1 січня 1904 року був призначений на посаду ревізора пасажирських поїздів. Наказом по міністерству шляхів сполучення від 15 лютого 1904 року №17 Вадим Петрович був зарахований на службу по міністерству з 15 листопада 1903 року і з 23 листопада цього ж року призначений штатним інженером IХ класу і тимчасовим інженером з нових робіт на Забайкальській залізниці, де під керівництвом інженера фон Зеля – майбутнього начальника Лібаво-Роменської залізниці, працював на перевезеннях військ і вантажів через озеро Байкал. Тут Шуберський пройшов велику управлінську школу. Впродовж майже півроку був завідуючим по тимчасовій експлуатації Кругобайкальської залізниці. А у кінці 1904 року В.Шуберський уже дослужився до титулярного радника.

Наказом по міністерству шляхів сполучень №24 від 26 лютого 1906 року Шуберського В.П. було відряджено у розпорядження начальника робіт по спорудженню залізничної лінії С.Петербург-Вологда для організації робіт по тимчасовій експлуатації нової лінії. Він був призначений ревізором руху першої дільниці. Лінія Петербург - Вологда - В’ятка будувалась у 1902 - 1905 роках за казенний рахунок. Ця залізниця згодом була розділена на дві окремі: Петербург - Вологда і Вологда - В’ятка з гілкою Буй - Данілов. Будівництво всієї залізниці Санкт-Петербург - Вологда - В’ятка велось під керівництвом начальника будівництва інженер-генерала В. А. Саханського. Грандіозні на той час споруди – мости через Волхов і Шексну, зводили інженери В.Фесенков та І. Пальмгрен. По закінченню будівництва, з 15 листопада 1906 року Шуберський зайняв посаду начальника технічного віділу служби руху Миколаївської залізниці у Петербурзі.

Наказом міністерства шляхів сполучень від 28 травня 1907 року №65 він був залишений при міністерстві і направленийна три роки у товариство Південно-Східних залізниць на посаду начальника Грязьського віділення служби руху. Акціонерне товариство Південно-Східних залізниць було створено у 1893 році після об’єднання Козлово -Вороніжсько - Ростовської і Орлово - Грязьсько - Царицинської залізниці. Акціонерами товариства були крупні промисловці, близькі до уряду. Правління товариства знаходилось у Петербурзі, а управління залізниці у Воронежі. Залізниця на той час проходила по території Воронізької, Орловської, Тульської, Тамбовської, Царицинської і Курської губерній, а також по області Війська Донського. Протяжність залізниці складала 3447 км., зокрема 685 км. двоколійні ділянки. У своєму парку дорога мала 1056 паровозів різних типів, 24774 товарних і 1023 пасажирських вагони. Для обслуговування парку паровозів і вагонів були побудовані майстерні на станціях Вороніж, Острожка, Борисоглібськ.

У березні 1911 року МШС дає згоду на призначення Шуберського начальником віділу руху і першим заступником начальника служби експлуатації Південно-Східних залізниць. Наказом по міністерству шляхів сполучення від 03 квітня 1911 року він був залишений у цьому ж товаристві ще на три роки. Але 1 квітня 1912 року інженер В.П.Шуберський був призначений на посаду помічника управляючого експлуатаційним віділом Управління залізниць міністерства шляхів сполучень. 28 травня 1912 року за вислугу років В.Шуберський отримав чин колежського асесора зі старшинством. А 24 травня 1914 року за вислугу років – чин надвірного радника. 30 травня 1915 року – за працю по мобілізації В.П.Шуберський отримав чин колезького радника із старшинством. Був також нагороджений орденами: Св. Станіслава 2-го і 3-го ступеня, Св. Володимира 4-го ступеня, Бухарської Золотої Зірки 3-го ступеня і офіцерським хрестом французьського ордена Почесного Легіона. Медалями: На память про Вітчизняну війну 1812 року і 300 років дому Романових.

Товариство Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці, у лютому 1916 року, звернулось до МШС з проханням затвердити колезьського радника Шуберського на посаду управляючого Петроградською мережею товариства. В цей час, інженер V класу Вадим Петрович Шуберський був на військовій службі і з вересня 1915 року займав посаду помічника начальника управління шляхів сполучення Головного Управління військових сполучень при штабі Верховного Головнокомандувача. Наказом Головного начальника військових сполучень від 26 січня Вадима Петровича було виключено з числа чинів Головного управління військових сполучень і направлено до товариства Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці, де з 28 січня 1916 року він зайняв посаду управляючого Петроградською мережею даного товариства.

Іменним Височайшим указом, даним Урядовому Сенату 8 листопада 1916 року, В.П. Шуберський призначений начальником Південно-Західних залізниць. Через кілька місяців Вадима Петровича перевели на роботу в міністерство шляхів сполучень і він переїхав до Петербургу.

13 березня 1917 року тільки-но призначений начальником Управління залізниць МШС В.П. Шуберський оголосив, що міністерство не заперечує проти створення службовцями виборних органів "з метою сприятння спокою на залізницях шляхом моральної дії на товаришів, схильних до ексцесів". 14 березня за телеграмою Шуберського в усіх майстернях і службах залізниць вводився 8-годинний робочий день без зменшення його тривалості по суботах і напередодні місцевих свят. Понаднормові роботи підлягали оплаті на колишніх підставах.

В подальшому життєві шляхи привели Шуберського у Добровольчу армію, де він в уряді Денікіна займав посаду начальника шляхів сполучень. Потім була еміграція.






Контактна інформація
Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05