РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
140 років Південно-Західній залізниці
Нариси про видатних діячів
Музей Б.С. Олійника
Начальники ПЗЗ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



Його ім’я і досі щодня лунає на теренах Південно-Західної залізниці

15 квітня 2010 140 років ПЗЗ

Інженер залізничного транспорту Клавдій Семенович Немешаєв народився в 1849 році у м. Смоленськ, в сім’ї колезького секретаря. 1871 року з відзнакою закінчив інститут інженерів залізничного транспорту, він був найуспішнішим із всього випуску, - його прізвище викарбувано на мармуровій дошці, що знаходиться в актовому залі рідного інституту. Випускник отримав призначення на Тамбово-Саратовську залізницю, де зайняв посаду начальника дільниці служби колії і будівельника мережі колій до річки Волга у Саратові. У 1876 році Клавдій Немешаєв отримує призначення на посаду начальника дільниці служби колії Рязансько-Уральської залізниці, а згодом призначається вже начальником служби колії цієї ж залізниці.

У 1882 році він отримує призначення на Кавказ, у розпорядження начальника округу, для проведення вишукувальних робіт від Тифлісу до Баку і складання проекту тунелів через головний хребет Кавказьких гір і Сурамського перевалу. По виконанню цього завдання, Клавдія Семеновича призначають начальником служби колії казенної Тамбово-Саратовської залізниці у 1886 році. Згодом, у 1890 році працював начальником служби колії на Ряжсько-Моршанскій, Моршанско-Сизранскій і Ряжсько-В’яземській залізницях, об’єднаних Сизрано-В’яземську залізницю. У 1892 році К.Немешаєва призначають начальником цієї залізниці.

У 1896 році Клавдія Семеновича Немешаєва, людину видатних організаторських здібностей, було призначено на посаду начальника Південно-Західних залізниць. Цей період в біографії Клавдія Семеновича виявився найяскравішим в його професійній кар’єрі. На чолі Південно-Західних залізниць він працював з 1896 по 1905рр. і з 1906 по 1912 роки. Немешаєв дуже професійно організовував службу руху, домігся технічного оснащення залізниці за останнім словом техніки. Відтак за його ініціативою технічні служби залізниці отримали доручення зайнятись придбанням і установкою централізованої системи стрілочних переводів і сигналів фірми „Сименс и Гальске" на станціях Проскурів, Дубно, Одеса-Порт, Бердичів, Фастів і Здолбунів.

За час управління Клавдієва Південно-Західними залізницями значною мірою зросла прибутковість, при систематичному пониженні провізних плат. Також при ньому ж було встановлено пряме, і без перенавантажень, сполучення з австрійськими залізницями. В Одесі - облаштовано транзитний склад для лісу, що надходив з Галіції. У 1895 році, до приходу Клавдієва на посаду начальника доріг, на Південно-Західних залізницях було 8 шкіл з 1904 учнями, а в 1904 році вже налічувалось 30 шкіл з 6231 учнями. Ним було створено товариство піклування про сиріт службовців Південно-Західних залізниць, з притулком і двокласним училищем. У Київському політехнічному інституті імператора Олександра II була встановлена стипендія імені інженера шляхів сполучення, тайного радника К.С. Немешаєва (на інженерному відділенні). Вибрання стипендіата залежало від Комітету пенсійної каси службовців Південно-Західних залізниць, за погодженням із керівництвом інституту.

Залізничники магістралі цінували Клавдія Семеновича за уважне ставлення до персоналу. Саме Немешаєв знайшов спосіб надати своїм підлеглим ділянки під дачі та житло. Він організував для них кредит з пенсійного капіталу, і багато простих робітників і службовців заволоділи нерухомістю недалеко від Києва, уздовж залізничної лінії за селом Ворзель. Там виникли два селища, названі вдячними мешканцями Немешаєво І та Немешаєво II, а згодом одне з них Немешаєво II у 1913 році перейменували на Клавдієво. Однойменні залізничні станції Клавдієво і Немешаєво, названі на честь начальника залізниці існують і сьогодні.

Піком залізничної кар'єри Клавдія Семеновича була посада міністра шляхів сполучення в уряді С.Вітте яку він обійняв 28 жовтня 1905 року. У зв’язку з цим призначенням, С. Вітте писав: ”Ще до переїзду в палацовий будинок я розлучився з міністром шляхів сполучення князем Хілковим, прекрасною людиною, відмінним залізничником, але не міністром шляхів сполучення (Хілков займав посаду міністра з січня 1895 по жовтень 1905 рр., авт.). Він був технік-практик, мила людина, але зовсім не адміністратор. Замість нього я запропонував місце міністра шляхів сполучення начальнику Південно-Західних залізниць Немешаєву. Я особисто знав його мало, але він користувався доброю репутацією як інженер (шляхів сполучень, авт.) і як досвідчений залізничний адміністратор. Південно-Західні залізниці в сенсі своєї репутації – кращих залізниць Росії стосовно особового складу, у сенсіі комерційному, як прибуткове підприємство, нарешті в сенсі зразкового порядку, значною мірою, були мною створені, коли я проходив на цій залізниці службу і був її управляючим, а тому атестації тамтешніх діячів давались мені моїми колишніми підлеглими, коли мені доводилось їх зустрічати, і виходить, що за цією атестацією я добре знав Немешаєва. Крім того, я зупинив свій вибір на Немешаєві і тому, що я знав, що він буде до вподоби государю. Государ мені в минулі роки, коли проїздив по Південно-Західним залізницях, завжди хвалив їх і симпатично висловлювався про Немешаєва. Його величність зараз же погодився на звільнення князя Хілкова, з яким я був зв'язаний дружбою десятки років і залишався дружнім до його смерті, і на призначення Немешаєва на пост міністра шляхів сполучення. Всі страйки і розлади на залізницях відбулись під час князя Хілкова, і Немешаєву довелось відновлювати порядок на залізницях, а також відновлювати рух, з чим ми після 17 жовтня дуже скоро впорались”.

Після відставки з посади міністра шляхів сполучення Немешаєв повернувся до Київа, виконувати обов’язки начальника Південно-Західних залізниць. Восьмого травня 1906 року він прибув з Петербургу на ст. Сарни, звідки планував розпочати огляд приєднаної до Південно-Західних залізниць ділянки Сарни-Рівне, а потім ділянки Рівне-Київ. До часу приходу потягу Немешаєва на станцію Сарни вже прибула комісія з начальників служб на чолі з першим заступником начальника залізниці І.М. Хижняковим. По прибуттю потягу Поліських залізниць, члени комісії увійшли до старого вагону начальника залізниці №55, Хижняков підніс Немешаєву хліб-сіль на різьбленій дерев'яній тарілі, вітаючи прибуття Клавдія Семеновича на терени рідних і близьких йому Південно-Західних залізниць.

У січні 1912 року відбулось призначення К.С. Немешаєва членом Державної Ради. Покидаючи назавжди Київ, на кордоні улюблених ним Південно-Західних залізниць, колишній їх начальник, а тепер член Державної Ради і таємний радник К.С. Немешаєв, відправив до Управління залізниць із ст. Сарни наступну телеграму: „Залишаючи Київ і Південно-Західні залізниці шлю щиру сердечну вдячність дорогим товаришам по службі, агентам, робочим і майстровим за теплі відчуття висловлені при прощанні. Переконаний, якщо моя 16-річна діяльність на Південно-Західних залізницях дала позитивний результат, то це є наслідком загальної спільної роботи моїх співробітників, які впродовж всього періоду управління мною залізницями дружно допомагали здійснювати намічені мною заходи і усвідомлюючи державне значення своєї діяльності працювали в найважчі часи за честь і совість.

Час управління Південно-Західними залізницями залишиться для мене кращим спогадом життя, а теплі сердечні проводи дають мені етичне задоволення і є яскравим доказом того, що я залишаю по собі добру пам'ять.

Найбільшою нагородою для себе вважаю рішення службовців Південно-Західних залізниць, утворити капітал мого імені для розширення сирітського притулку. Висловити вдячність за добре відношення до мене всіх агентів залізниці від вищих до нижчих не можу, це можна тільки відчувати і розуміти. Я відчуваю і розумію. Немешаєв”.

Оскільки Дружина у родині Клавдія Семеновича Немешаєва та Марії Густавівни Ліст, 1873 року народження, своїх дітей не було, то в 1911 році сім’я взяла на виховання дівчинку, яку звали Віра. 1914 року Віра була офіційно усиновлена. Їй дали призвіще Немешаєва, по батькові вона стала Клавдіївна і отримала права спадкової дворянки.

К. Немешаєв був відзначений цілим рядом вищих державних нагород Росії. Ще в 1892 році за особливі заслуги при перевезенні хліба в голодуючі губернії, він отримав орден Святої Ганни III ступеня. Став також Кавалером орденів: Св. Станіслава I ступеня (1904), Св. Ганни I ст.(1906), Св. Володимира 2 ст. (1910), Білого Орла (січень 1917), Бухарської Золотої Зірки, Болгарської зірки за цивільні заслуги та інших. Він отримував подяки від Міністерства шляхів сполучення і царя “За ретельне виконання будівництва Біловезької гілки Південно-Західних залізниць”, “Найвища подяка за працю при спорудженні Київського політехнічного інституту”, “ Найвища подяка за відмінний стан Південно-Західних залізниць”.

Дата смерті і місце поховання першого керівника казенних Південно-Західних залізниць достеменно не відоме. Є дані, що в 1919 році 70-річний Немешаєв бідував у Петербурзі, працював білетером і помер напівголодною смертю. Знаменита фраза „кадри вирішують все” належить не Сталіну, як вважає більшість, а К. Немешаєву. До такого висновку прийшла Одеський історик Євгенія Корольова. Вивчаючи архіви вона знайшла цю фразу, написану рукою Немешаєва, на документі під назвою «Переписка с техническим отделом службы путей и отделом службы движения об установке централизованной системы стрелок и сигналов фирмой «Сименс и Гальске» на станциях Проскуров, Дубно, Одесса-порт, Бердичев, Фастов, Здолбунов». Вона ж знайшла в Одеських архівах білогвардійську газету “Современное слово”. В ній маленька замітка: „В Петрограді від голоду і виснаження помер колишній міністр шляхів сполучення К.С. Немешаєв ...”.





Контактна інформація
Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05