РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
140 років Південно-Західній залізниці
Нариси про видатних діячів
Музей Б.С. Олійника
Начальники ПЗЗ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



Вишнеградський І.О. - Голова правління товариства Південно-Західних залізниць з 1881 по 1886 роки

24 березня 2010 140 років ПЗЗ

Член Правління товариства Рибінсько-Бологовської (з 1874 р.), Києво-Брестської (з 1875 р.) і Південно-Західних залізниць (з 1878 р.). Голова правління товариства Південно-Західних залізниць з 1881 по 1886 роки. Член Державної ради (з 1886 р.). Почесний член Петербургської академії наук. Член ради міністра народної освіти. Міністр фінансів (1888-1892 ). Голова комісії з дослідження залізничної справи у Росії (1894 р.). Дійсний таємнийний радник.


Відомий російський вчений і державний діяч Іван Олексійович Вишнеградський народився 20 грудня 1831 року у сім'ї священика міста Вишній Волочок.

У 1846 році Іван Олексійович вступає на фізико-математичний факультет Петербурзького Головного педагогічного інституту. Вишнеградський закінчив інститут із срібною медаллю, і за рекомендацією професора Остроградського був призначений викладачем математики у 2-й Петербурзький кадетський корпус.

У 1854 році Вишнеградський стає магістром математичних наук, - він захистив у Петербурзькому університеті дисертацію на тему „Про рух системи матеріальних крапок, що визначається повними диференціальними рівняннями” і по рекомендації Остроградського отримав посаду викладача математики в Михайлівському артилерійському училищі, а після реорганізації училища у Михайлівську артилерійську академію в 1855 році, викладав курс з прикладної механіки. У 1860 році Вишнеградський відряджається до Німеччини, Франції, Бельгії і Англії для вивчення машинобудування, а після повернення у 1865-1875 роках Іван Олексійович професор прикладної математики у Михайлівській артилерійській академії, з 1875 по 1878 роки директор Петербурзького технологічного інституту.

І.О. Вишеградський творець російської наукової школи інженерів-машинобудівників. Він увів викладання курсу теоретичних основ машинобудування, читав курси прикладної механіки, термодинаміки, теорії пружності, вантажопідйомних машин, токарних верстатів, парових машин. Запровадив для студентів курсове і дипломне проектування. І.О. Вишеградський - автор посібника «Елементарна механіка», яка протягом багатьох років вважалась кращим учбовим посібником в Росії.

Іван Олексійович, як інженер-конструктор, сконструював автоматичний прес для виготовлення призматичного пороху, підйомні машини, прес для випробування матеріалів, механічний перевантажувач (для річкового порту). Брав участь в будівництві Охтинського порохового заводу, механічних майстерень Петербурзького арсеналу, патронних, порохових і збройових заводів. Вперше введені ним в практику метод графічного розділення площини параметрів системи регулювання на області стійкості і метод дослідження якості перехідного процесу лежать в основі сучасної теорії регулювання. Сформулював умову стійкості системи регулювання (критерій Вишнеградського).

З 70-х років ХIХ століття Вишнеградський поступово відходить від наукової і педагогічної діяльності і починає брати активну участь у роботі приватних компаній. Його цікавить найбільш прибуткова область приватного підприємництва - будівництво залізниць. Іван Олексійович стає членом правління залізничних товариств Рибінсько-Бологовської і Києво-Брестської залізниць, Санкт-Петербурзького товариства водопроводів. В подальшому комерційні і дружні стосунки тісно пов'язали І.Вишнеградського з І Бліохом. Навіть Вітте так і не зміг збагнути, чому Вишнеградський занадто шанобливо веде себе перед Бліохом. Письменник П. М. Ковалевский з іронією згадував, що на засіданнях пайовиків компанії він бачив Вишнеградського, що підбирав з підлоги олівці, коли їх випускав із рук Бліох, і, що замовкав на півслові, коли Бліох смикав його за полу одягу.

Особливий організаційний і фінансовий талант Вишнеградського, як крупного підприємця і фінансиста, проявився у ролі голови акціонерного товариства Південно-Західних залізниць, що дозволило йому надалі вважатись умілим, авторитетним адміністратором-залізничником, стати міністром фінансів і заробити мільйонні статки. На цій посаді І.Вишнеградський працював з 1881 по 1886 рік, після І.Бліоха. Як голова правління Іван Олексійович зробив дуже багато у сфері організації перевезень. До виконання обов’язків він ставився дуже відповідально, уважно читав доповіді підлеглих, вникаючі у найменші „дрібниці” справи, і до них вони повертались із резолюціями і детальними зауваженнями на полях. У питаннях про заготівлю, наприклад, будівельних матеріалів Вишнеградський віддавав цілий ряд вказівок на те, де і на яких саме виставках експонувались матеріали, про заготівлю яких йшлося, наводились дані про технічні переваги і недоліки окремих сортів і повідомлялись такі відомості, які нерідко були новиною для осіб, що спеціально займались цим питанням. 13 квітня 1886 року Вишнеградського було призначено членом Державної ради і він залишив посаду голови правління акціонерного товариства Південно-Західних залізниць.

Як керівник товариства Південно-Західних залізниць Вишнеградський приділяв значну увагу впорядкуванню і поліпшенню тарифної справи. Спільно з Бліохом він розробив проект статуту пенсійних кас страхового типу. Визначивши, що посилення комерційної діяльності Одеси взагалі і одеського порту зокрема знаходиться у тісній залежності від Південно-Західних залізниць, Вишнеградський прикладав особливі зусилля до справи розширення і розвитку рейкових шляхів в одеському порту і в межах Одеси. За його задумом були виготовлені механічні пристосування для перевантаження товарів із вагонів в пароплави і назад. Нарешті у нього виникла ідея по спорудженню нової будівлі вокзалу в Одесі і при ньому вокзал був побудований.

Головною заслугою Івана Олексійовича, на посаді голови правління часопис Південно-Західних залізниць вважає уміння Вишнеградського підбирати собі здібних і енергійних співробітників, яким він надава широку самостійність у бажанні працювати і проявляти самостійність. За собою Вишнеградський залишав тільки керівництво і контроль за станом справ. Його висуванцями були Бородін і Вітте, які згодом стали відомими науковцями і керівниками вищої ланки.

Дружина — Варвара Федорівна, до шлюбу Доброчеєва (вперше була одружена з Холоповим, згодом овдовіла). Доньки — Софія, Варвара, Наталка. Син Олександр відомий промисловець і фінансист. Онучка Ганна Сафонова (1893-1975 рр.), у 1918 році, у віці 26 років, стала цивільною дружиною Верховного правителя Росії адмірала А.В. Колчака.

У 1892 році за станом здоров'я Вишнеградський пішов у відставку з поста міністра фінансів, залишившись членом Державної ради. 25 березня 1895 року Івана Олексійовича не стало. Він похований біля Ісидорівської церкви Олександро-Невскої лаври у Петербурзі.




Контактна інформація
Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05